З нагоди 150-річчя заводу Audi в Неккарсульмі дванадцять учнів «Чотирьох кілець» створили концепт на основі культового класичного автомобіля NSU Prinz 4.
Святкування 150-річчя заводу в Неккарсульмі
Audi має довгу та багату історію виробництва автомобілів у Неккарсульмі, Німеччина. Завод був заснований у 1873 році Крістіаном Шмідтом як фабрика з виробництва в’язальних машин. Пізніше вона стала NSU Motorenwerke, одним із піонерів німецької автомобільної промисловості. NSU виробляла мотоцикли, автомобілі й навіть перший у світі роторний двигун.
У 1969 році NSU об’єдналася з компанією Auto Union, яка згодом стала Audi. Сьогодні Неккарсульм є домівкою для одних із найсучасніших та інноваційних моделей, таких як Audi e-tron GT та Audi R8.
З нагоди 150-річчя цього місця дванадцять учнів із різних навчальних курсів вирішили віддати данину його спадщині, створивши унікальний проєкт: EP4.
EP4: сучасний погляд на класику
EP4 — це модифікований NSU Prinz 4, модель, яка вироблялася в Некарсульмі з 1961 по 1973 рік. Prinz 4 був популярним невеликим автомобілем, який пропонував практичність, надійність і доступність. Він мав двоциліндровий бензиновий двигун потужністю 30 к.с. (22 кВт).
Учні хотіли перетворити Prinz 4 на сучасний електромобіль, який був би не тільки швидким і крутим, але і вшанував би ювілей майданчика. Вони знайшли Prinz 4 1971 року, який десятиліттями не їздив по дорогах, і дали йому нове життя.
Проєкт стартував у січні 2023 року і тривав пів року. За цей час учні працювали над кожним аспектом автомобіля: кузовом, силовою установкою, шасі, інтер’єром та дизайном. Вони також отримували підтримку та поради від відділів технічного розвитку та дизайну Audi.
Результат вражає: EP4 має електродвигун потужністю 240 к.с. (176 кВт) від Audi e-tron та батарею від Audi Q7 TFSI e quattro. Батарея розташована під переднім капотом, там, де у Prinz 4 був паливний бак. Електродвигун видно через великий отвір у задніх дверцятах, які можна зафіксувати в напіввідкритому положенні для кращого охолодження.
EP4 також має модифікований корпус від Audi A1, включно з гальмами та мостами. Кузов був значно модифікований і розширений, щоб вмістити нові компоненти. Крила виготовлені з вуглецевого волокна й були розроблені за допомогою 3D-друку. Автомобіль пофарбований у кольори Suzuka Grey та Brilliant Black, з акцентами Signal Yellow на задньому крилі та каркасі безпеки. Заднє крило кріпиться до каркаса безпеки і проходить через заднє вікно, надаючи автомобілю спортивного вигляду.
Інтер’єр мінімалістичний і функціональний, з ковшовими сидіннями Recaro та одноплатним комп’ютером у якості приладової панелі. Автомобіль також має ювілейні написи «150» з боків.
EP4 зберігає деякі оригінальні риси Prinz 4, такі як передні та задні фари, лінії плечей та даху, а також логотип NSU на решітці радіатора. Учні хотіли показати, що їхній автомобіль пишається своїм корінням.
NSU Prinz IV як прототип для «Запорожця»
Є думка, буцімто радянські інженери використовували NSU Prinz IV для створення прототипу ЗАЗ-966. Однак, попри схожість передка й загальне для малолітражних автомобілів 1960-х років задньомоторне компонування, шасі «Запорожця» повністю відрізняється від «Принца».
NSU Prinz IV, втім, сама, як і цілий ряд легкових автомобілів шістдесятих років, загалом повторювала американський Chevrolet Corvair, представлений у кінці 1959 року.
Треба зауважити, що дизайн «Корвейра» був у ті роки одним із найбільш копійованих — список виконаних у близькому ключі автомобілів був досить широкий.
Тож на прикладі концепту EP4 ми можемо уявити як би міг виглядати електромобіль ЗАЗ у майбутньому.
