140 років тому вперше виїхав на дорогу їздовий візок Даймлера — двоколісна машина з бензиновим двигуном, яку сьогодні можна сміливо назвати першим мотоциклом.
Цей унікальний експонат представлений у залі «Піонери – Винахід автомобіля, 1886–1900» в Музеї Mercedes-Benz у Штутгарті.


Оригінал, на жаль, був втрачений під час пожежі на заводі Daimler у Каннштадті в 1903 році, але сучасні реконструкції дозволяють оцінити геніальність винахідників.
31 серпня 2025 року під час заходу Classics & Coffee на схилі біля музею можна було побачити їздовий візок у дії — автентичну репліку, що повторює рух 140-річної давнини.
Дві ручки – два винаходи
Керування транспортом виглядало просто: металева ручка зліва регулювала подачу пального, а дерев’яна крутилка справа вмикала привід або гальмувала колесо.


Ці елементи втілювали два ключові відкриття: створення компактного високошвидкісного двигуна внутрішнього згоряння та його інтеграцію в дорожній транспорт.


Саме цей двоколісний візок, розроблений Готтлібом Даймлером і Вільгельмом Майбахом, став першим функціональним транспортним засобом із бензиновим двигуном. Патент на нього було видано 29 серпня 1885 року.


«Дідовий годинник» і пів кінської сили
Двигун отримав прізвисько «дідовий годинник» через характерну вертикальну форму. Він видавав 0,37 кВт (0,5 к.с.) при 600 об/хв, дозволяючи розганятися до 12 км/год.


Цей мотор став універсальним рішенням: у 1886 році він вже працював на моторному екіпажі Даймлера, далі — на човнах (1886), залізничних вагонах (1887) і навіть дирижаблях (1888).
Поєднання ремесла й техніки
Їздовий візок був зібраний з того, що давала епоха: дерев’яна рама та колеса — спадщина візників, залізні шини — робота ковалів, шкіряні ремені — передача крутного моменту від двигуна до коробки зниження швидкості.


Перемикання передач у сучасному розумінні не існувало, але ремінь можна було переставити на два шківи різного діаметра, отримуючи дві фіксовані передачі.


Руль — прямий, за зразком так званих «безпечних велосипедів» того часу.


Для стійкості майстри додали бокові допоміжні колеса, які робили повороти менш зручними, але значно підвищували безпеку.


Перша поїздка і початок нової ери
10 листопада 1885 року Адольф Даймлер, син винахідника, здійснив першу поїздку: близько трьох кілометрів з Каннштадта до Унтертюркгайма і назад. Ідея працювала.
Вже наступного року двигун встановили на чотириколісний автомобіль, започаткувавши еру індивідуальної моторизованої мобільності.










