У центрі уваги законопроєкту про локалізацію, який готують в Раді — машинобудування

У центрі уваги законопроєкту про локалізацію, який готують в Раді — машинобудування

Українські парламентарії обговорюють локалізацію виробництва, оскільки від неї залежить зарплата українських робітників, податки промпідприємств і робочі місця в суміжних галузях. 

Про це написав заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський в своєму Facebook. «Чому про неї (локалізацію) говоримо? Тому що це зарплата українських робітників. Це податки, які заплатило українське промислове підприємство до місцевого і центрального бюджету. Це 6-7 робочих місць в суміжних галузях на 1 робоче місце в машинобудуванні. І, відповідно, зарплати і податки цих суміжних підприємств», — говорить нардеп, коментуючи відвідування промислового підприємства «Спецбудмаш».

Зараз депутати відвідують машинобудівні підприємства, оскільки саме машинобудування знаходиться в центрі уваги законопроєкту про локалізацію, над яким кілька місяців працює комітет. За словами Кисилевського, на прикладі підприємства, що виробляє комунальну, дорожню та спеціальну техніку, легко зрозуміти, що таке локалізація.

«Завод купує шасі МАЗ, Mercedes, MAN і інших виробників вантажівок, і на їх основі виготовляє сміттєвози, поливалки, каналопромивні машини, установки ямкового ремонту і т. д. Тобто, шасі імпортне, а кузов, пульт управління, гідравліка і інші компоненти — українські. У вартості готового виробу частка українських компонентів, в тому числі, роботи, становить 40-50%. Це і є локалізація»

Кисилевський впевнений: держава повинна зафіксувати нинішній стан справ і рухатися в бік збільшення локалізації, щоб відновити українське машинобудування.

При цьому, заступник голови комітету з економрозвитку відзначає складні моменти, які необхідно враховувати. «Якби попит був більш прогнозованим, рівень локалізації був би вище… Це до питання про здатність держави планувати закупівлі, — перераховує Кисилевський. — Державні і муніципальні замовники оплачують укладені договори тільки тоді, коли у них у відповідній статті є фінансування. В іншому випадку вони мають право розірвати договір, навіть якщо техніка за цим договором вже була проведена і готова до відвантаження. Ця проблема звучить вже далеко не перший раз. Її раніше озвучували вагонобудівники і виробники енергетичного обладнання. Виглядає як безправ’я постачальника і відсутність відповідальності замовника ».

В цілому ж, державна промислова політика дозволить вирішити ряд серйозних питань. Один з таких — знос комунальної техніки в Україні, який досягає, за словами Кисилевського, вище 75%. «Знос комунальної техніки в Україні далеко за 75%. При появі державної промислової політики програма модернізація парку такої техніки могла б вирішити відразу кілька проблем: забезпечити муніципалітети новою технікою і завантажити українських машинобудівників замовленнями щонайменше на 5-7 років. Виробників такої техніки в Україні кілька, тобто присутня конкуренція. А одних тільки ОТГ в Україні планується створити 1400», — резюмує депутат.

Посетил завод СпецБудМаш, который производит коммунальную технику и спецтехникуВ компании Роксоланы Пидласы,…

Опубліковано Кисилевськієм Дмитро Вівторок, 9 червня 2020 р.