«Крупним планом» — назва цієї серії від Музею Mercedes-Benz говорить сама за себе. Цього разу в центрі уваги — «Блітцен-Бенц» у Залі легенд № 7.
Кожна серія розповідає дивовижну, захопливу або залаштункову історію, проливаючи світло на деталі транспортного засобу, експонату, архітектурну або дизайнерську особливість.
Номер 13/2023: Benz 200 к.с. — «Блітцен-Бенц»
Потужний і швидкий — так виглядає Benz 200 PS «Blitzen-Benz» на гоночній трасі музею. Майже 115 років тому конструктори зробили кузов максимально аеродинамічним без допомоги аеродинамічної труби.
Його основна форма нагадує сигару. Закруглена радіаторна решітка розділяє повітряний потік спереду, і він плавно перетікає в подовжену задню частину.
Водій низько присідає в кабіні. Тонке сидіння для механіка, тонкі шини на дерев’яних спицях з аеродинамічним покриттям. Інші елементи також мають відповідну обтічну форму.
Силова установка
Чотири вихлопні труби великого діаметра виступають із капота. Вони свідчать про достатню потужність. Глушник вихлопу? Жодних шансів — швидкий «Блітцен-Бенц» громоподібно гучний. Великі зубчасті колеса й міцні ланцюги передають потужність на задні колеса. Двигун запускається за допомогою кривошипного держака в передній частині транспортного засобу.
Розсунути межі — таким було завдання Benz 200 к.с. «Blitzen-Benz» у 1909 році. Це був перший у світі автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння, який подолав магічний бар’єр у 200 км/год і встановив світовий рекорд швидкості для дорожніх транспортних засобів. Це та наступні досягнення зробили його всесвітньо відомим.
Усього було побудовано шість екземплярів «Блітцен-Бенц». Чотири з них збереглися до наших днів. Один із них виставлений у музеї Mercedes-Benz у Залі легенд 7: «Срібні стріли — перегони та рекорди».
Фактор успіху
На зламі 19–20 століть компанія Benz & Cie. була найбільшим автовиробником у світі. Автомобілі з Мангейма користувалися відмінною репутацією. Вони вважалися придатними для повсякденного використання, надійними та доступними за ціною — вимоги, які особисто сформулював Карл Бенц. Він вважав, що вони не обов’язково мають бути найшвидшими та найпотужнішими. Однак конкуренти, і не в останню чергу Daimler-Motoren-Gesellschaft, бачили речі по-іншому. DMG вміло використовувала гоночний успіх своїх автомобілів у рекламних цілях. Benz опинився перед загрозою втрати частки ринку.
Серйозне переосмислення
Компанія вирішила зробити розворот. Із чіткою метою: найшвидший автомобіль у світі повинен був вийти з Мангейма. Швидше, ніж будь-який інший вид транспорту на той час — включаючи залізницю та літак. У цифрах це означало, що автомобіль повинен був легко перевищувати 200 км/год; зрештою, потяги-рекордсмени вже рухалися зі швидкістю 210 км/год у 1903 році. А в 1906 році паровий автомобіль розвинув 205,44 км/год. Blitzen-Benz мав спочатку перевершити ці показники, а потім і повністю затьмарити їх.
Робота над новим автомобілем розпочалася на початку 1909 року. За основу планувалося взяти двигун гоночного автомобіля Benz Grand Prix потужністю 150 к.с., але цього виявилося замало для такого амбітного проєкту. Тому об’єм чотирициліндрового двигуна збільшили до 21,5 літра.
Зрештою він видавав 147 кВт (200 к.с.) при 1 600 об/хв — гігантський силовий агрегат важив 407 кілограмів. Відповідно до тогочасної конвенції компанії, яка вказувала потужність у кінських силах, гоночний автомобіль отримав назву Benz 200 PS.
Встановлення рекордів
Гарячкові зусилля були винагороджені. 205,666 км/год на півмилі та 202,648 км/год на одному кілометрі, обидві з польоту — таких середніх швидкостей досяг Віктор Емері 8 листопада 1909 року на гоночному треку в Бруклендсі. Магічний бар’єр у 200 км/год було подолано вперше в Європі, і вперше в історії за допомогою двигуна внутрішнього згоряння. Бруклендс був відкритий у 1907 році як перший у світі спеціально збудований автодром із насипними віражами.
Усе змінюється
Benz 200 PS, що використовувався в Бруклендсі, усе ще мав кузов боліда Гран-прі 1908 року. Але автомобіль уже виходив за межі відомих кордонів. Незабаром стало зрозуміло, що гоночні траси Європи не підходять для тих швидкостей, яких прагнув надпотужний автомобіль із новим обтічним кузовом. «Блітцен-Бенц» потребував дуже довгих прямих, щоби показати свій потенціал. Тож Benz & Cie. вирушили до США.
У 1910 році автомобіль-рекордсмен був відправлений до Америки. Його власник Ернест «Ерні» Моросс назвав його «Блискавка-Бенц». У перекладі на німецьку назву «Blitzen-Benz» закріпилася незабаром після цього. 16 березня 1910 року Барні Олдфілд розвинув швидкість 211,97 км/год на милі з льотного старту на прямій трасі Дайтона-Біч. Згодом Олдфілд використовував Blitzen-Benz на шоу-заходах і демонстрував його тисячам глядачів в Америці.
Підписуйтесь на наш канал в Telegram, щоб нічого не пропустити.
Попереду було ще більше
Benz 200 PS міг зробити ще більше. 23 квітня 1911 року, також у Дайтона-Біч, Роберт Р. «Боб» Бірман на вдосконаленому гоночному автомобілі розвинув швидкість 228,1 км/год на «летючій милі». Ще один світовий рекорд. Це було вдвічі швидше, ніж літак того часу, і швидше, ніж будь-який автомобіль чи залізничний транспорт того часу.
«Блітцен-Бенц» залишався найшвидшим автомобілем у світі ще вісім років. Рекорд, встановлений знаменитим автомобілем із Мангейма, був побитий лише в 1919 році.
